20 років тому Галина прийняла одне з найважливіших рішень у своєму житті — вийшла заміж за Івана. Живуть душа в душу. Виховують двох чудових діток.
Склавши руки жінка не сидить — допомагає чоловікові забезпечувати сім’ю. Як тільки синочку виповнилося 3 роки — вийшла на роботу. Йому вже 13 рік пішов, а вона й досі тримається на посаді головного бухгалтера.
От тільки Іванові такі кар’єрні успіхи дружини зовсім не до вподоби. Галинки постійно немає вдома. Виходить рано, приходить пізно. Не так він собі уявляв щасливе сімейне життя.
Поговорив відверто про все з жінкою, мовляв, так і так, сумую за тобою, дітям тебе не вистачає — от Галі й довелося залишитися відмовитися від своєї роботи і взятися за господарство.
Вже 15 рік, як вона тільки й бачить, що плитку, баняки і швабру. Пробувала знайти собі роботу, коли діти стали зовсім дорослими, але хіба ж то легко? Тим паче коли в країні таке відбувається.
Кілька місяців тому Іван запросив друзів святкувати свій День народження. Галя накрила стіл, бігала увесь вечір, обслуговуючи гостей.
Спочатку все було прекрасно, але ніхто й припустити не міг, яким гучним скандалом закінчиться день.
А все через розмову про ті злощасні гроші і прибутки.
Несподівано для всіх іменинник випалив за столом, що дружина у нього ніяка. За душею у неї ні копієчки. Сидить собі вдома і тільки й заглядає Іванові в руки, коли ж то любий чоловік принесе, що поїсти, випити.
– Он у Сашка – дружина свою точку на базарі відкрила, а Петрова Даруся вже до завідувачки школи доросла. А моя…, – зажурено сказав Іван, махнувши і бік заплаканої Галинки рукою.
А в чому ж її вина, якщо він сам вимагав, аби вона звільнилася і сиділа вдома.
– Іване мав би совість! Я ж 15 років не на курорті була, а прибирала, готувала, сорочечки тобі прасувала. Та тільки от від тебе жодного разу простого слова “дякую” так і не почула.
Сам чоловік тільки тим і прикривається, що на роботі працює. А після неї одразу сідає перед телевізором аж до пізньої ночі. Тоді поспати – і все по колу.
Взагалі причин такої поведінки Івана ніхто не може збагнути і досі. Хіба що криза у світі його так підкосила. Він завжди заробляв добре, на всі потреби цілком вистачало його зарплати. Але зараз чомусь запанікував.
– Жаль, що він не цінує жіночу працю. Ніхто не говорить про те, що всі 15 років я виховувала дітей і поралася по господарству. Ні усім на це байдуже. А це, повірте, нелегка справа. Я їх так розпестила, що вони навіть з холодильника готову їжу вийняти собі не можуть. І ще хтось буде мені казати, яка я погана дружина?
Без Галини у сім’ї і справді ніхто не дав би собі ради. Ні одяг випрати, ні їжу розігріти, ні у домі прибрати – усе й справді на ній.
Навіть про шкарпетки та сорочки у своєму домі Іван нічого не знає. І, повірте, навіть не знайде без допомоги дружини. А про решту хатніх справ годі й говорити. То, може, він таки погарячкував з висновками?
А ви погоджуєтеся з думкою Івана?