Марії нещодавно виповнилось 55. Вона ще працює і вони з чоловіком живуть на її зарплатню та дві пенсії, адже чоловік хворіє. У них є двоє внуків, що вчаться у молодшій школі. Попри те, що Марія має роботу, вона весь час приходила допомагати своїй донці з онуками. Сиділа з ними, доглядала та забирала, коли це було потрібно.
У жінки вже не було достатньо енергії для того, щоб постійно брати на себе відповідальність та кожного дня ходити до онуків, ще й готувати їм їсти. Так, спочатку вона хотіла допомогти донці, яка нічого не встигала, але потім подумала – а хто допомагав їй? Вона її виростила сама, ні до кого було звернутись. І нічого, впоралась.
Тут Марія ще й мала нагоду порівняти себе зі свахою. Її взагалі ніхто ні про що не просить та не турбує. Вона лишень приходить до готового столу на свята, приносить подарунки і тоді вже заодно й з дітьми бачиться. То її діти страшно поважають і ставляться як треба. А Марії навіть ніхто не подякував за весь час.
Тож жінка зробила собі висновки і вирішила, що допомагати більше не буде. Вона вже достатньо напрацювалась і набігалась за життя, а тепер хоче спокою і відпочинку, хоче проводити вільний час з чоловіком, а не бігати як служниця. Навіть якщо то стосується її доньки. Вони з чоловіком дорослі люди і мають самі давати собі раду, вони не перші і не останні з такими проблемами – ніхто від того не помер.
Донька Марії не прийняла і не зрозуміла таку мамину позицію. Вона вважає, що нормальна бабуся не відмовилась би допомагати своїм онукам. Молода жінка щиро не бачить проблеми і не розуміє, що переклала на свою маму абсолютно усю відповідальність і не рахується з її бажаннями.
А ви як вважаєте, чи правильно вчинила Марія?