Ярослава одружена з Назаром вже 10 років, вони разом виховують сина. Вони познайомились, коли Ярославі було 25. Вже незабаром пара почала жити разом, а потім вони побрались. У них був щасливий та гармонійний шлюб, от тільки жінку бентежила одна єдина проблема – чоловік часто їздив у відрядження та проводив багато часу з друзями.
Все ніби нічого, але у Назара весь час знаходились якісь причини поїхати кудись самому. Це були і відрядження, і корпоративні подорожі, і поїздки на рибу, і футбольні виїзди в інші країни. Словом, чоловік вів дуже активний спосіб життя, але жінку свою до цього процесу долучати не збирався. Та Ярослава і не претендувала, вона розуміла, що він там в компанії друзів або колег, що він може вирішувати робочі справи і присутність жінки буде абсолютно безглуздою. Саме тому Ярослава спокійно чекала його зі всіх поїздок, хоч це і мало їй подобалось.
Та от якось до жінки почала надходити інформація про те, що більшість Назарових друзів та колег їздять у ці поїздки разом зі своїми жінками. А Ярослава не брала участі у жодній такій поїздці. Жінку це дуже вразило та роздратувало. Ярослава не могла сказати, що вона підозрює чоловіка у зраді, хоч численні фото з нічних клубів і вечірок з’являлись після кожної поїздки. Та все ж це було дуже неприємно, тому вона заявила чоловікові, що більше вона такого не потерпить. Коли справа дійсно стосується чоловічого відпочинку і вони їдуть десь на рибу чи на футбол – питань немає. Але чому не можна запросити дружину в якусь поїздку або піти з нею на корпоратив? Тож Ярослава сказала, що час Назарові забути про постійні поїздки хто-зна куди.
Ярославу так заділо все це, що вона вирішила теж почати жити для себе. Скільки можна? Вона ще досить молода та приваблива жінка, її подруги часто збираються разом і їздять відпочивати. От і Ярослава вирішила долучитись. Навіть на Новий рік з ними до Єгипту поїхала.
Назарові, звісно, така поведінка жінки не сподобалась, він почав обурюватись, адже вона заміжня і має дитину. А тут таке. Проте Ярослава вже на його думку не зважала, вона чітко вирішила – ні в чому собі не відмовляти. Тож тепер Назар почав майже весь час проводити з сім’єю та намагається надолужити ті всі роки, що провів у поїздках. А його дружина явно не збирається зупинятись на досягнутому і продовжує жити в своє задоволення.
А ви як думаєте, хто правий в цій історії та як діти в таких ситуаціях?