Більшість із нас досі вірить у красиву казку про кохання, яка говорить, що у кожного з нас є друга “половинка”. На перший погляд, все виглядає максимально романтично, як у фільмі, коли серед мільйонів інших, ти знаходиш “свого”. Проте не потрібно забувати про те, що часто у фільмах нам показують доволі трагічні випадки, коли герої повинні страждати через своє кохання, постійно чимось жертвувати та ридати. Це не зовсім здорова історія.
Та й у світовому масштабі, можна прожити все життя й так і не знайти свою кохану людину, адже ситуації бувають різні, а Доля не завжди зводить їх разом, адже насправді все залежить виключно від нашого вибору.
Інколи може здаватися, що ви вже знайшли свою половинку, вам так добре разом, світ став набагато яскравішим, а потім все згасло. Чому? Можливо, ваша любов була зовсім не любов’ю? Ось декілька ознак.
Любов – це не почуття
Всім знайоме те відчуття, коли при зустрічі з коханим всередині буквально все перевертається, а метелики в животі миттєво підвищують рівень ендорфінів. Як довго триває ця фаза? Декілька місяців, можливо навіть рік, проте вона завжди минає. Насправді це не кохання. Це пристрасть, тяжіння, симпатія, але не те відчуття, яке можна назвати справжнім коханням.
Любов – це про мудрість та стабільність. Коли поруч із коханою людиною ви відчуваєте повну безпеку та захищеність. Коли ви готові бути разом попри всі негаразди.
Любов – це не залежність
Дехто стверджує, що для того, щоб знайти себе, потрібно відшукати свою другу половинку. Тобто, за їх думкою, стосунки – це найголовніше у житті. Зазвичай такі люди дуже сильно бояться залишитися на самоті й відразу після розриву намагаються вступити в нові відносини. Але вся суть в тому, що вони не шукають чогось особливого, не вимагають якихось глибоких почуттів. Їм просто потрібна людина поруч.
Любов – це не образи та не помста
В любові нема ні ненависті, ні помсти. Якщо ви дійсно когось кохаєте, то приймаєте його з усіма недоліками. Звичайно, у стосунках можуть виникати конфлікти, про відчуття ненависті там просто неможливе. Якщо ж ви сьогодні любите, а завтра ненавидите, то це далеко не кохання. Ви просто намагаєтеся вжитися з людиною, яка хоча б частково задовільняє ваші потреби.
Любов не зцілює і не допомагає боротися з «темними попутниками»
Кажуть, щоб викинути з голови минулі стосунки, потрібно знайти нового партнера, але це не надто дієва схема. Поки ви самостійно не впораєтеся зі своїми внутрішніми проблемами, вам не вдасться знайти дійсно хорошу людину для гармонійних стосунків. На підсвідомому рівні ви будете притягувати тих, хто можливо допоможе вам підвищити самооцінку, але не подарує вам кохання.
Лише коли всередині вас буде гармонія, ви зможете вступити в нормальні стосунки.
Любов – це не самопожертва і не мазохізм
Красиві романи та мелодрами завжди показують нам сюжет, де двоє закоханих страждають, відчувають біль та постійно жертвують чимось, аби бути разом. Така драма привертає набагато більше уваги, проте це далеко не кохання. Це справжній мазохізм та неповага до себе. Хіба ж можна навмисне зустрічатися з людиною, яка не дарує вам нічого крім болю?
Любов – це не право власності на іншу людину
В першу чергу, наш партнер – це особистість, яка має власні права та обов’язки, а отже, вона нам не належить. Звичайно, у кожного в стосунках є свої зобов’язання, проте вони мають прийматися добровільно. Ви не можете керувати своїм партнером, адже це вказує на те, що ви його не поважаєте. Всі рішення краще приймати разом.
Ви з цим погоджуєтеся?