Звісно, майже усі ми знаємо як це, коли нас виховують бабусі та дідусі. Але чи завжди це має добрий вплив? Старенькі завжди оточать нас любов’ю та турботою, але є певні моменти, на які треба звернути увагу. Місія батьків – проконтролювати ці моменти, адже є речі, які краще залишити за межами. Сьогодні ми спробуємо виділити 5 головних аспектів такого виховання та пояснити, чому надмірно проведений час з батьками батьків може негативно відобразитись на дитині.
1. Переїдання. Старше покоління чомусь весь час хоче нас нагодувати. А от продукти та страви ці, хоч і смачні, але здебільшого зовсім не корисні. І їх надходження в організм у великих кількостях може спричинити проблеми зі здоров’ям і призвести до розвитку таких захворювань як діабет та ожиріння.
2. Втрата авторитету батьків. Дуже часто виникають ситуації, де бабусі та дідусі дають більше поблажок, більше дозволяють. Це психологічно впливає на дитину та підштовхує її до того, щоб обрати собі наставником того, хто не буде обмежувати її дії та бажання. Батьки мають вибудовувати певні рамки та вимагати, щоб дідусі та бабусі наслідували їх модель виховання, якщо це, звісно, не суперечить моральним нормам та не завдає шкоди дитині.
3. Неслухняність. Як наслідок попереднього пункту – руйнація усіх дисциплінарних норм у дитини. Якщо діти проводять багато часу в компанії дорослих, які усе їм дозволяють, то не варто очікувати, що по приїзду батьків натиснеться якась чарівна кнопка. Всі мають здатність швидко звикати до хорошого, а особливо діти.
4. Відсутність соціальної адаптації. Не можна повністю покладатись на дідусів та бабусь. Діти звикають до постійної опіки та оточення рідних людей. Дітям варто ходити до садка, на певні гуртки та просто гуляти на вулиці з однолітками. Це сприятиме соціалізації дитини та позбавить проблем з комунікацією у майбутньому.
5. Зниження рухливості. Зрозуміло, що юним організмам потрібен постійний рух. Бабусі й дідусі через вік деколи не можуть собі дозволити такої розкоші як постійна фізична активність. Тому тут треба також знайти баланс, аби діти не “засиджувались” та мали можливість бігати, стрибати і просто дуріти.
А чи стикались коли-небудь ви з такими наслідками?