Свекруха мене не чіпає, зате має діло до мого сина

Нещодавно я вийшла другий раз заміж. У мене є дитина від першого шлюбу. Ми прожили з чоловіком десять років, а потім я розлучилася з ним, оскільки він часто любив ходити наліво. Мій другий чоловік виявився дуже хорошим сім’янином, який завжди підтримає та допоможе.

Проживаємо ми разом з його мамою. Вона часто хворіє, а через те їй важко жити самій. Тому доводиться бачити нам її щодня. Ніяких претензій у мене не було з самого початку. Я взагалі спокійна людина, не люблю влаштовувати конфліктні ситуації.

Але свекруха – має протилежний характер. Вона завжди намагається когось повчати, ось для цього вона чомусь і обрала мого старшого сина.

Спочатку ніхто не звертав уваги, але потім її повчання та вчинки набули небувалих розмірів. Син зараз якраз перебуває в підлітковому віці, у нього зараз формується свій світогляд, грають гормони, а тут ще вона зі своїми зухвалими усмішками.

Я з нею намагалася поговорити декілька разів, але марно. Свекруха просто починає мені усміхатися, мовляв, що моєму сину потрібно навчитися відповідати на всякі нападки сторонніх людей, оскільки в дорослому житті він досить часто буде стикатися з хамством.

Але навіщо його спеціально чіпати та ще й вдома? У школі він абсолютно нормальна дитина, а тут прийде додому і все розпочинається по колу! Так не можна!

Вже навіть дійшло до того, що мій син хоче жити з моєю мамою, бо більше не витримує у такій атмосфері. Звичайно, що мене не влаштовує такий варіант. Мама моя вже старенька, не зможе з ним впоратися.

На слова свого сина вона теж не особливо звертає увагу. Чоловік розповів мені нещодавно, що вона так і з ним себе поводила, аж поки той не став вже дорослим. Тоді виходить, що дитина зараз повинна терпіти ці всі знущання? Що за нісенітниці такі?

Я зараз вагітна, дізналася про це місяць тому. Чоловікові поки ще не говорила. Хочу спочатку все налагодити і поставити йому дві умови: або ми починаємо жити окремо, або нехай його мама потім сама за собою доглядає та розсьорбує труднощі.

Чому вона на старості років витворяє такі дурниці? Невже вона так хоче самоствердитися? Ну почни ти чіплятися вже до дорослої людини, але не до підлітка! А може мені підключитися і навчити сина правильно відповідати в таких випадках? Нехай декілька разів відповість їй грубо, може тоді дійде?

А що ви скажете на дану ситуацію?