– Я не приховую той факт, що моя мама нам дуже допомагає. – розповідає 35-річна Марія. – Вона опікується онуками та допомагає по господарстві. І навіть буває таке, що дає нам гроші, коли нам не вистачає. Я їй за все дуже вдячна, але ніколи нічого у неї не вимагала, всі її подарунки та допомога – цілком її ініціатива. Але моя старша сестра звинувачує мене, що я використовую маму.
– Ти хочеш сказати, що я в чомусь винна? За що? За те, що мама тобі та дітям твоїм, своїм рідним онукам, допомагає?
– Так! Наша мати повинна відпочивати. У неї вже вік, нехай займається краще своїм здоров’ям та життям, а не твоїми дітьми з самого рану й до вечора. І мамі також часто телефонує: “Ти знову весь день там просиділа? Мамо, відпочинь, будь ласка. Вона вже боїться, коли телефонує Ганна, бо знає, що буде сварити на неї.
Марія розуміє, що зараз без мами вона б не справилася. У неї двоє дітей, старша донечка пішла в перший клас, а друга тільки народилася декілька місяців тому. У школу відводить чоловік по шляху на роботу, а забирати її потрібно вже через 3 години: уроків у початкових класах зараз не багато.
Біля школи потрібно бути вчасно, а з новонародженою дитиною це часто проблематично. Дитина то вередує, то їсть, а інколи й газики турбують. Коли на вулиці тепло, то це ще не так складно, а взимку, взагалі непросто.
Так добре, що мама виручає: забирає старшу доньку зі школи, бере коляску з немовлям та гуляє в парку біля дому. Коли ж вони повертаються, то бабуся готує вечерю або ж прибирає. Робота знаходиться завжди. Вже ближче до вечора, разом йдуть на вулицю – одна з коляскою, інша зі старшою дівчинкою на самокаті, гуляють, веселяться разом, а потім йдуть за продуктами в супермаркет. Потім мама проводжає їх додому, а сама їде до себе.
– Якщо ти бачила, що не справляєшся, навіщо народжувала ще другу дитину? – ще раз повторює цю фразу Ганна своїй сестрі. Чому ти заставляєш матір кожного дня приходити та робити всі справи замість тебе? Поговори з чоловіком, нехай дасть тобі гроші на няньку.
Ганні цього року виповнилося 40 років, але дітей і чоловіка вона не має. Та й їй цього не потрібно. Вона кар’єристка. Днює та ночує в себе на офісі. Ганна купила собі простору квартиру, зробила ремонт, має нову іномарку.
Марія, живе досить скромно. На машину з чоловіком вони зараз відкласти не можуть, квартира належить свекрусі, а фінансово чоловік Марії забезпечує сім’ю з досить великими труднощами. Багато працює, але зарплата у нього невелика.
– Вам з чоловіком потрібно було подумати спочатку про те, як ви будете забезпечувати сім’ю, а потім народжувати дітей – щоразу намагається докоряти сестра.
Марія намагається працювати з дому. Добре, що мама її у цьому підтримує. Вона рада та щиро вдячна за допомогу. Але сестра невпинно продовжує дзвонити та докоряти: “Дай спокій мамі. У неї зараз тиск. Коли вона останній раз ходила на обстеження? Нехай почне собою займатися!”.
– Я не розумію, чому її так це сильно нервує? – зітхає Марія. – Я завжди їй повторюю, що якби мама не хотіла, то не приходила б до нас так часто і не пропонувала свою допомогу. Ось у моєї сусідки є дві бабусі, але жодна з них не хоче допомагати, хоча у сім’ї теж двоє маленьких дітей.
Ганна не хоче зрозуміти свою сестру та постійно сердиться.
– Я їй вже змучилася повторювати, щоб вона займалася своїм життям і не втручалася в нашу. А вона мені каже: “Я шкодую нашу матір і стараюся піклуватися про неї, а не використовувати. Вона слова тобі не може сказати і відмовити теж!”. Все дуже сумно. Сестра не може вгамуватися. Якщо вона заздрить, то чому? Моє життя для неї – просто страшний сон.
Що б ви порадили у даній ситуації?