– Що це тут робиться? – кричала Килина посеред городу, який заріс лободою, – Та тут такого з роду не було! І не виправдовуйся своїми дітьми, бо у мене також семеро було, але я все встигала!
Сусіди одразу збіглися, коли почули крики. Вони поставали біля огорожі і пліткують між собою. Жінка ще більше почала сваритися з невісткою на публіку. Зрештою вона сказала:
– Ти таке ледащо, якого ще ніколи не було у нашій родині. Забирайся з моїх очей і не сором мене більше!
Невістка нічого не відповіла. Вона пригорнула до себе дитину, приготувала ліки, які мала Килина випити вранці та ввечері і, зібравши синові речі, мовчки пішла з хати.
Пройшло три дні і свекруха подзвонила:
– А де ти купувала ті ліки, які мені виписали? Я сказала, що мені Галька купила все необхідне, а вона каже, що одна пластинка таблеток коштує тисячу гривень, а мені на місяць таких три треба. А тих інших взагалі в нас немає. І що я маю робити? Ти чогось обідилася на мене, поїхала, а я вмирати маю?
Наталя знову промовчала. Вона кинула трубку і вимкнула телефон. З неї вистачило.
Рік тому сталося жахливе. Її чоловік потрапив у ДТП. Він не впорався з авто на слизькій дорозі. Вона якраз от-от мала народити сина, а через стрес і переживання пологи розпочалися того ж дня. Та без коханого їй світ був немилим. Лікарі сказали годувати і колихати сина, от вона як робот виконувала ці вказівки.
Вона отямилася, коли до неї подзвонили і сказали, що свекруха у важкому стані. Вона одразу вирішила продати квартиру в столиці і частину грошей витратити на лікування жінки. Її життя було схоже на існування. Вона доглядала і за сином, і за свекрухою, тому часу навіть на сон бракувало. Немовля постійно плакало і від жінки вона відійти на довго не могла.
Завдяки грошам з продажу квартири вона змогла оплатити найкращих лікарів і лікування для свекрухи. Зрештою, Килина одужала і тут…
Наталя більше не хотіла мати з нею нічого спільного. Хай сама тепер дбає про себе. Добре, що не витратила на свекруху усі гроші, а відклала частину. Тепер купила квартиру, де буде жити з сином. Наталя сирота, тому думала, що залишиться з свекрухою, але не судилося. Зате тепер буде наука для сина: не кожен оцінить добрі вчинки, комусь важливіший доглянутий город.