Я розлучилася з чоловіком і за порадою подруги поїхала на заробітки в Італію. Гроші лишніми мені не будуть. Та й обстановку хотілося змінити. Дочка у мене доросла, тому ніщо вдома не тримало.
Я поїхала і провела 15 років в Італії та Іспанії. Додому приїжджала рідко.
Мені доводилося працювати не легко. Я і прибирала, мила, годувала, займалася масажами.
На зароблені кошти я купила дітям квартиру, допомогла з авто. Сама багато подорожувала Європою.
Минулого року я повернулася на Батьківщину. Приїхала не сама, а з чоловіком. Олександр також провів не один рік за кордоном. Ми познайомилися в Мілані і у нас зав’язалися стосунки. Додому ми поверталися вже вдвох.
Олександр розлучений. Його колишня дружина забрала від нього і квартиру, і рідних. У мене була своє житло, яке я здавала в оренду. Вирішили з чоловіком зібрати наші заощадження і витратити їх на ремонт.
Задумане зробили і переїхали жити разом на квартиру. Та дочка з зятем не дають мені спокою.
Варто сказати, що вони не були в захваті, коли я вирішила повернутися додому. Ще більшого невдоволення їм принесла новина про те, що ми з Олександром розписалися, тому тепер я не зможу фінансово допомагати їхній родині, бо маю свою.
Молоді планували віддати свою дочку Маринку у приватну школу. Вони сподівалися, що я оплачу навчання онучки.
Вони майже перестали зі мною спілкуватися, коли зрозуміли, що цього не буде. Олександр, на їхню думку, – аферист, який мене хоче обманути.
Та мій життєвий досвід допомагає бачити людей наскрізь.
Мені прикро, що дочка із зятем так відреагували. Та я вдосталь їм допомогла і прийшов час пожити в своє задоволення.
А ви згідні з думкою жінки?