Наше життя починається із поцілунку мами. Всі наші програші та вдачі підтримує мама. Тому, не дивно, що ми так прив’язані до цієї людини. Та у певні періоди життя, ми віддаляємося, ніби стаємо чужими. Чому так відбувається? Відповідь в середині кожного із нас.
Радимо прочитати лист люблячої матері до своєї дочки, яка переживає якраз такі моменти. Це допоможе краще зрозуміти причину емоційної напруженості, та викорінити її.
«Найбільш рідна мені людино. Квіточка, яку я люблю більше життя – донечка моя! Я дуже тебе прошу не злитися на мене і з терпінням поставитися до того періоду життя, в якому я зараз перебуваю. Так, я не можу тобі зараз допомагати, як раніше і розв’язувати твої проблеми, адже я вже не молода і часом мені потрібна підтримка. На жаль, від цього нікуди не піти, адже я старію! Не варто злитися на мене, коли ми будемо разом сидіти ввечері й пити чай і я кілька разів буду говорити про одне й те ж. Адже коли ти була маленька і ми разом читали книжку, я багато раз читала одну і ту ж казку кілька місяців поспіль. А все тому, що вона дуже подобалася тобі.
У тому випадку якщо я коли-небудь буду користуватися комп’ютером або смартфоном, але при цьому робити це буду повільно і незграбно, не варто злитися і вимовляти мені своє невдоволення. Потрібно зрозуміти, як я себе відчуваю в даний період. Досить згадати, що в дитинстві, я також тебе вчила елементарним речам і не завжди вони у тебе виходили з першого разу. Ти не вміла навіть чистити зуби, розчісувати волосся. Але всього цього навчила тебе саме я. При цьому я була терпляча і чекала що ти всьому навчишся.
Коли я стану зовсім старою і не зможу так само швидко йти за тобою, не варто злитися, бо я також пленталася, коли ти тільки вчилася ходити. До того ж, я хочу попросити тебе про те, щоб я змогла спокійно дійти свою життєву дорогу до кінця самостійно і без поспіху, і без переживань про те, що я тебе нервую.
Завжди, коли я тебе буду дратувати, не варто висловлювати своє невдоволення. А варто просто згадати якою невмілою була ти в дитинстві. Я дуже сильно тебе люблю і хочу, щоб ти була щаслива. Обов’язково зрозумій мене і спробуй відчути те, що відчувала я, коли ти була маленькою. Та й не варто забувати про те, що ти сама станеш жінкою у віці та твої діти також будуть за тобою наглядати. Я дуже тебе люблю, моя мила дівчинко. »
Чи зачепив за душу лист мами? Як думаєте, якою була реакція доньки?