Бог ніколи не запізнюється – все відбувається у свій час

Ми ніколи не знаємо, що нас очікує навіть у наступні декілька годин. Тільки один Бог знає все. Та й ми не дуже задумуємося про це, бо сконцентровані не на планах Бога, а на своїх бажаннях.

Людство дуже зациклюється на своєму, наскільки, що навіть не мають декілька хвилин для молитви. Хіба не варто попросити Бога про благословення, про те, аби він допоміг нам розв’язати проблеми? Ми думаємо, що можемо зробити все самі, бо вважаємо себе господарями свого життя.

Такі ми люди: тільки все добре, то одразу забуваємо про ласку та потребу Бога. Замість того, аби помолитися – переглядаємо стрічку у соц. мережах, сміємося, лайкаємо, читаємо плітки та виливання бруду на політиків, а от часу на молитву – не знаходимо.

Та тільки нас спіткає якась біда, то відразу біжимо до Бога, аби помолитися і благати в нього про благословення, про помилування, зцілення. Хто ми на цьому світі? Шматочок паперу, який легко може змести вітер і понести у невідомість. А куди летіти?

Тут і виникають питання: як жити далі, нам потрібна порада і допомога, яку людина не може дати, коли в будинку сталося горе.

Тільки хтось захворіє, або складається не найкраще у стосунках – ми губимося, в кого попросити допомоги?

Коли ми відчуваємо абсолютну спустошеність та безсилля перед ситуацією, коли все валиться з рух і руйнуються плани – до кого ми звертаємося?

Ми ображаємося не зрозуміло на кого, коли руйнуються наші плани та сподівання. Хоч ти та максимально старався та викладався на повну, а результату – нема. Боляче?

Повірте, краще прийняти будь-яку ситуацію і йти далі, витріть сльози – весь світ, всі шляхи відкриті для вас. відчуйте щастя та любов на душі, тільки тоді ви будете мати енергію та сили.

Можете вступити у жваву дискусію і сказати: говорити просто, а ось змиритися з тим, що ти не маєш того до чого так довго прагнув – складно, майже не можливо.

Так, нікому не подобається, коли кажуть: змирися, бо все що не робиться, то все до кращого.

Та ми отримуємо все те, що маємо отримати, те на що заслуговуємо. просто не тут і зараз, а з часом.

Ніколи не зліться на людей, які просять вас переступити цей поганий етап, адже вони дійсно бажають вам добра.

Довірте свої плани та справи Богові. Тільки він все бачить і знає, коли та що вам потрібно. Не хвилюйтеся та йдіть робити своє, але вже з надією та довірою до Бога. Коли ви приходите у супермакет і стоїте у довгій черзі, хіба ви йдете на перед? Ні, ви мирно очікуєте на свою чергу. Так само і з Богом – чекайте і дочекаєтеся! Вірте і матимете!

Подивіться на мудрих людей: хіба вони нервуються, коли не отримують бажаного? Більш за все, що ні, адже вони добре знають, що Бог краще знає, що робить  що нам зараз потрібне.

Бог знає чого ви варті та піклується про те, аби ви це отримали.

Абсолютно всі ми починаємо сумніватися у Богові, коли щось у цьому житті йде не так, та знайте, що Бог ніколи не помиляється і робить все максимально точно.

Він спускає нам все у потрібний час і у потрібний момент, тільки ми часто дуже псуємо плани Бога своєю квапливістю і не стриманістю. Всім мріям реально здійснитися, все обов’язково буде добре.

Хочете розсмішити Бога – тоді розкажіть йому про свої плани. Ніколи нічого не буде 100% збігатися з тим чого ми дуже хочемо, адже ми не маємо того досконалого плану Бога перед своїми очима. Знайдіть між собою та Богом ту гармонію, що ощасливлює.

Йдіть до свого і вірте, а все інше буде, обов’язково буде!

Віра приведе нас туди, куди ми заслуговуємо.

Працюйте, моліться та зціляйтеся вірою – тоді у вас все буде, обов’язково буде – вірте в Нього.

А ви довіряєте Богу?